Шизофренія – це розлад, який позначається, як раннє слабоумство. Стан являє собою ендогенний (зумовлений внутрішніми факторами) поліморфний розлад психіки людини, що супроводжується руйнуванням процесів мислення та емоційних реакцій.
Характеризується цей розлад насамперед деструкціями мислення і сприйняття реальності, яке стає неадекватним.
Видова градація проводиться за гостротою симптоматики та стадією розвитку. Починається розлад, як правило, з простої (слабкої) уповільненої форми. Млявоплинна або малопрогредієнтна форма передбачає стабільний перебіг хвороби зі слабко вираженою симптоматикою. Гострі раптові напади відсутні. Поставити діагноз можна тільки за непрямими клінічними ознаками, які часом досить складно відрізнити від звичайної невротичної симптоматики.
Прогредієнтна – включає в себе ще два види перебігу захворювання: нападоподібний і безперервний. Дебют припадає на період після 25 років, але в певних випадках паталогія може проявити себе і раніше. У цьому підвиді хвороба розвивається повільно і поступово, але самі напади можуть мати дуже гострий характер, або первинна симптоматика яскраво виражена.
Безперервний перебіг
Являє собою комплексне поняття, що поєднує в собі кілька форм. Причому, вплив чинників зовнішнього середовища (ендогенних) у цьому випадку – мінімальний. Сам процес деструкції починається вкрай поступово, але ремісії, як такі, практично відсутні. Часом прояв симптомів стає менш помітним, але повного їх зникнення не відбувається ніколи.
Нападоподібний перебіг, або, як ще прийнято говорити, гострий поліморфний розлад прогресує протягом кількох днів, а потім може тривати до кількох тижнів. Ключові симптоми: розлад сну, тривожність, деконцентрація, загальна крайня емоційна лабільність, наприклад безпричинні емоції.
Загальна симтоматика шизофренії:
- Порушення логічних зв’язків і послідовностей дій у соціальному та побутовому планах. Наприклад, пацієнт не стежить за своїм тілом і особистим простором, тому що не бачить у цьому сенсу.
- Порушення вербальних функцій і насиченості мовлення. Хворий починає говорити дуже повільно й односкладово, виявляється нездатним дати розгорнуту відповідь на запитання.
- Зниження емоційних проявів, аж до повної їх відсутності, невиразна міміка, скляний погляд, уникнення зорового контакту.
- Різке падіння рівня концентрації, хворий не в змозі зосередитися.
- Ангедонія – повна втрата інтересу до колишніх захоплень. Розглядається, як рання ознака захворювання.
- Афективні стани. Абсолютна неадекватність реакцій на різні ситуації. Сміх над чужим горем або сльози без причини.
Причини виникнення шизофренії:
Відповідно до сучасних клінічних досліджень, шизофренія має генетичну обумовленість, тобто передається у спадок. Утім, розглядаються й інші теорії, що пояснюють її виникнення:
Нейротрансмітерна теорія
Вона вивчає те, як впливають на пацієнта використовувані для лікування медикаменти, які отримали загальну назву: “антипсихотичні засоби”. Ця теорія містить у собі 3 базисні гіпотези:
Дофамінова
Відповідно до неї, основним тригером появи розладу є підвищений вміст гормону дофаміну в пацієнта. Традиційно, гормон дофамін чинить стимулювальний вплив на діяльність нервової системи здорової людини, але його надлишок може призвести до гіперстимуляції мозкової діяльності, що веде до неправильного функціонування нейронів.
Серотонінова
У цьому разі причиною хвороби є порушення передачі серотоніну нейронами. Рецептори починають працювати надмірно активно, що в підсумку призводить до виснаження певних мозкових функцій.
Норадренергічна
Припускає, що на прояв шизофренічної симптоматики, переважно, впливає процес розпаду нейронів, з яких складається норадренергічна система.
Дизонтогенетична теорія
Також ще називається теорія “порушення розвитку мозку”. Завдяки дослідженням, було з’ясовано, що хворі на шизофпенію мають конституційні зміни в структурі головного мозку. Варто зауважити, що ці аномалії не великі, тому патологічні зміни не прогресують.
Також теорія свідчить про те, що причиною відхилень можуть бути складні внутрішні інфекції, токсичне середовище або генетичні деструкції.
Психоаналітична теорія
Логічно зауважити, що родоначальником цього підходу є Зигмунд Фрейд. Він припускав, що захворювання виникає у людей, які перебувають у тісній залежності від его, і витоки таких спроб ідуть із дитинства. Травматичні ситуації в дитячому та підлітковому періодах (холодне ставлення батьків до своєї дитини) можуть також бути причиною нарцисизму та егоцентризму, а симптоми шизофренічного розладу, включно з деструкцією мислення та маячнею переслідування, є їхніми прямими наслідками.
Генетична теорія (конституціональної та генетичної схильності)
Деякий час тому вважалося, що шизофренія, як захворювання, має тільки генетичні передумови, тобто передається виключно у спадок. Істотна частка істини в цьому висновку присутня, оскільки наявність аналогічного діагнозу у близьких родичів істотно підвищує шанси її розвитку у нащадків. Нині вважають, що успадковується не сама хвороба, а тільки схильність до низки психічних захворювань (алкоголізм, епілепсія, суїциди тощо), але вона може проявитися чи ні, залежно від чинників середовища, у якому росте людина.
Лікування :
Упродовж усього життя під час лікування і купірування захворювання необхідно враховувати всі чинники: біологічний, психологічний і соціальний. Здійснення біопсихосоціонадзора можливе тільки під пильним наглядом команди фахівців, до якої входять психіатр, психотерапевт, клінічний психолог. Робота з такими пацієнтами має проводитися дуже акуратно. У цьому аспекті ідеальна позитивна психотерапія в рамках Я-концепції, де пацієнт працює зі своєю здоровою частиною і звертається до неї. Інший важливий момент у лікуванні – це соціалізація, оскільки симптоми захворювання зачіпають побутові сфери життя хворого. Буквально кажучи, зустріч з інопланетянами або Наполеоном не повинна заважати почистити зуби, випрати одяг, дотримуватися режиму і виконати інші щоденні завдання.
Задля відновлення психічного здоровʼя, звертайтесь в клініку SATIMED для якісної, дбайливої та ефективної психіатричної допомоги.