Лудоманія – це ігрова залежність, патологічна пристрасть до азартних ігор. Це означає, що лудоман постійно залучений в ігрову активність. У його житті азартні ігри домінують, відсуваючи на задній план дружні та сімейні зв’язки, професійну діяльність, будь-які інші сфери. Оскільки в таких випадках пристрасть до ігор переростає в залежність, розлад класифікується як захворювання, так його розглядає навіть Всесвітня організація охорони здоров’я.

Ознаки лудоманії, за появи яких потрібно негайно діяти:

  • Втрата інтересу до всіх минулих захоплень, крім гри.
  • Постійне перебування перед екраном комп’ютера або смартфона (робити ставки можна і через мобільний додаток).
  • Дратівливість, агресивність, небажання обговорювати ситуацію, що склалася.
  • Сильне збудження і безпричинний оптимізм, якщо ігроман виграє. Але, якщо він починає програвати гроші, веселощі змінюються депресивною фазою.
  • Підвищена емоційність.
  • Безсоння і порушення сну.
  • Напруженість, якщо лудоману не вдається повернутися до улюбленого заняття. Прагнення до гри стає непереборним, здатність чинити опір – знижується. Спровокувати рецидив може будь-який привід – фільм, у якому роблять ставки, розмова про гру.
  • Спостерігаються й інші ознаки лудоманії. Рано чи пізно лудомани починають брати гроші в борг, зокрема і в мікрокредитних організаціях. Зростаючі витрати – одна з ознак ігрової залежності. Через якийсь час ігроман не може погасити заборгованість. І це призводить до неприємних наслідків – починаються дзвінки колекторів, які чинять психологічний тиск і на сім’ю лудомана. Родичі часто дізнаються про наявність проблеми тільки на цьому етапі. Хоча починати боротися з нею потрібно набагато раніше.

Причини лудоманії::

  • Особливості соціального середовища, зокрема установки, отримані в сім’ї. Це не означає, що батьки схвалювали азартні ігри. Але вони могли прищепити переконання, що гроші – це розв’язання всіх проблем, зокрема й тих, що виникають у стосунках із людьми. Побороти цю установку важко навіть дорослому.
  • Участь в азартних іграх друзів і знайомих.
  • Відсутність сім’ї, постійного партнера.
  • Заздрість до більш заможних знайомих.
  • Відсутність яскравих емоцій і вражень у повсякденному житті.
  • Депресія.
  • У дорослої людини патологічна пристрасть до гри може мати коріння в минулому, якщо в дитинстві батьки заохочували ігри, в яких був матеріальний виграш, нехай навіть символічний, – карти, доміно, Монополія. Причини ігроманії можуть полягати і в наявності хімічної адикції. Роблячи ставки на останні гроші, лудоман не думає, якої шкоди він завдає собі та родині. Він смакує майбутню гру, з його пам’яті витісняються всі спогади про попередні програші – такі особливості психології ігромана.
  • На ігроманію не можна захворіти так само різко і швидко, як на інфекційне захворювання. Це досить тривалий процес.

 Розрізняють три стадії ігрової залежності:

  • Стадія виграшів. На самому початку гравець втягується випадково. Часті виграші сприяють розвитку залежності – це психологія. Адже гравець малює у своїй уяві наступні великі виграші та починає потроху збільшувати розмір ставок. Виникає безпричинний оптимізм, який у підсумку підводить гемблера.
  • Стадія програшів. Якщо на першій стадії лудоман міг грати за компанію, то тепер він грає на самоті. Усі думки людини спрямовані тільки на гру, особливо, якщо почалася смуга програшів. На цій стадії лудоман уже не може зупинитися, але він не визнає наявність проблеми. Свої програші та зростаючі витрати він приховує від друзів і рідних. Зростають борги, людина стає дратівливою і нетовариською. Самостійна боротьба, навіть якщо вона почалася, результатів не дає.
  • Стадія розчарування. Людина проводить за грою весь свій час. Вона практично не спілкується з сім’єю і друзями, втрачає професійну та особисту репутацію. У міру зростання боргів може посилюватися тривожність, іноді з’являється справжня паніка. Залежно від конкретної ситуації може виникнути депресія, викликана відчуттям безнадійності. Також часто ігромана відвідують суїцидальні думки.

Лікування ігроманії (ігрової залежності) за допомогою гіпнозу:

Використання гіпнозу від ігроманії передбачає проходження 4-х основних етапів:

  • Усвідомлення. Пацієнт і його рідні повинні зрозуміти, що ігри – це просто цікаве проведення часу, а серйозне психічне захворювання, яке потребує допомоги професіоналів.
  • Звернення до психотерапевта. Важливий момент: хворий має бути готовий отримати допомогу і встановити довірчий контакт із лікарем. В іншому разі ефекту від гіпнозу очікувати не варто. 
  • Лікування. Під контролем психотерапевта пацієнт аналізує і опрацьовує ситуацію. На цьому етапі починається застосування ефективних методик навіювання, вироблення правильних поведінкових моделей, навчання самоконтролю. Ця стадія терапії допомагає перебудувати підсвідомість ігромана. 
  • Реабілітація. Спрямована на відновлення соціальних зв’язків і стосунків із рідними, втрачених навичок спілкування.

Як допомагає гіпнотерапія:

У пацієнта, який перебуває під гіпнотичним впливом, свідомість повністю або частково відключена. У процесі сеансу до нього не надходять зовнішні сигнали, блокуються власні установки і бажання. Воля хворого пригнічується, він чує тільки фахівця і прагне до того, про що він говорить. 

Під час використання гіпнотерапії важливо враховувати такий нюанс, як сприйнятливість до гіпнозу. Якщо рівень навіювання недостатній, то такий варіант лікування неможливий. Але найчастіше у залежних легко збудлива психіка, тому введення в транс проходить легко і швидко. Перед початком сеансу не потрібно ніякої специфічної підготовки, процедура проходить абсолютно безболісно. 

Застосування гіпнозу від лудоманії не має особливих протипоказань, не викликає ускладнень і побічних ефектів. Подібне лікування не можна використовувати, якщо у хворого є серйозне психічне або нервове захворювання, і йому потрібна додаткова допомога психіатра.

Задля відновлення свого здоровʼя, звертайтесь в клініку SATIMED для якісної, дбайливої та ефективної гіпнотерапевтичної допомоги.